- Це вже другий - подумав .
Цього разу вже не налякався , бо цей другий труп лежав на спині і не виказував жодних ознак життя і руху .
- Скшетуский просто додав ходу , щоб не закритилася голова .
Очерет ставав все густіший - що з однієї сторони давало безпечний сховок , з іншої значно утруднювало похід .
Пройшло ще пів години , ще година , він все ще йшов , але все більше і більше втомлювався .
Вода в деяких місцях була така мілка , що не доходила йому до гомілки , хоча місцями мусив заглиблюватись по пояс .
Вимучувало теж незмірно довге витягування ніг з болота .
Піт заливав чоло , і водночас озноб пробивав від голови до п'ят .
- Що це таке ? - думав зі страхом в серці - невже я схибнувся ?
Болото якесь мовчазне ; а що як не розпізнаю місця серед болота і промину ?
