" Пробач мене , - сказав я , - втім , я не думаю , що ти знайдеш Джолнса " .
Таксі зупинилося перед одним з найбільш захопливих резиденцій на бульварі .
Ходячий туди - сюди перед будинком був чоловік з довгими червоними вусами та з маркою детектива , яка майоріє на комірі його пальто .
Зараз та тоді чоловік би зголив ті вуса аби витерти лице , та тоді я б розпізнав одразу славетну візитівку великого детектива Нью-Йорка .
Джолнс тримав гострий погляд на двері та вікна будинку .
" Що ж , докторе , - сказав Найт , не стримуючи нотку тріумфу в його голосі , - ви бачили ?"
" Це неймовірно , неймовірно ! " - я не міг втриматися вигукувати одразу як таксі поїхало на дорозі назад .
" Втім , як ви це зробили ?
Завдяки якому індуктивному процесу ... "
