Мутон
– Тільки ви чуєте свої думки ?
Солдат заховався за монолітом поламаної стіни , піднявши зброю вверх , щоб не було видно що він там ховається , прислухаючись до кожного кроку який дробив цеглу як пісок .
Його крок був важким і кожний крок його тільки дратував більше .
У мене була лише одна спроба і вистрілити йому треба вище грудей , інакше весь удар прийдеться на броню і тоді він просто розірве мене свої кігтями .
Знаючи що я досі тут він почав ламати усе довкола , і в один момент він замахнувся щоб розламати ту стіну за якою я ховався , це був момент якого я чекаю , бо я знаю що він близько і не очікує моєї появи .
Вистрибуючи назад до протилежної стіни , вистрілює і попадаю .. в руку ? ні ! в момент коли він замахнувся він притримав руку , закриваючи голову , і постріл тільки завдав йому важкої рани , але стимулятори які вживлені в нього , блокують всі болючі відчуття штовхаючи його руйнувати і вбивати , і він метнувся з великою швидкістю на мене не даючи мені навіть шансу зробити другий постріл .
Я чув багато історій про цих горило - подібних зелених воїнів що можуть лише одним ударом можуть пробити броню яку навіть дробовик не пробиває . І такий один зараз летить просто на мене з піднятими руками які замахнулися добити надоїдливу комара .
З шаленим криком його руки долітаючи до моєї голови просто втратили той імпульс що мали на початку а тіло врізалися в стіну за крок до мене .
І коли дійшов звук пострілу снайперської гвинтівки я зрозумів , це не остання моя місія .
Він був останній за сьогодні .
Наші радари просканували місцевість щоб визначити аномальні хвилі які видають прибульці , хоча я не до кінця розумію як сам це працює , але відділ досліджень на базі робить чудову роботу , ці прилади ще не давали жодних збоїв .
- Вертаємось на базу ! - крикнув командир . - поранених несем на Ренджер , решта зберіть трупи та технології прибульців .
Швидко !
## База
Ми нарешті вдома .
Це місце стало моїм домом від тоді коли мене забрали в новобранці з міста яке було розроблене прибульцями , але нам казали що це було лише наслідки отруєння .
Коли до мене підійшов майор Рено і змалював те як виглядають прибульці , я йому повірив , тому що він виглядав так наче бачив їх не вперше , згадуючи кожну дрібницю .
З того моменту пройшло 7 років .
Ми досі воюємо з прибульцями і тримаємо усе в секреті , поки їх технології надто потужні щоб давати до них доступ іншим .
На базі є група вчений яка була завербована ще на початку створення таємної організації X - COM , і вони зробили великий прорив у вивченні нових сплавів та плазмової зброї які використовують ворожі юніти .
Частина з них уже використовується нашими підрозділами і показали себе дуже добре .
Все що нас не вбиває робить нас сильнішими .
## Псі - сила
Зазвичай усі дослідження на базі засекречені , але дещо вдається дізнатись , все ж таки ми перші хто зустрічається лицем до лиця з ворогом , і тримаємо в руках те що науковці беруться розібрати на деталі .
На одній з місій , снайпер стверджував що він не міг довго прицілитись по мутону який мене шукав , тому що чув наче шепіт і постійно оглядався , бо думав що це Сектоїд який підкрався позаду , але скільки він не дивився і не міняв локації , шепіт повторювався , це його дуже налякало .
Але те що ми побачили на наступній місії лякало усіх членів підрозділу , бо ми усі чули ці звуки .
Як завжди ми прилетіли на Ренджері , і висадились в безпечній зоні , яка показувала що на території десяток мутонів і пару сектоїдів - схоже на групу тетору , щоб схилити країн прийняти з ними договір про " мир " , який виглядав як капітуляція .
Але коли ми побачили корабель на якому вони прибули , який був розміром з квартал і висотою з 5ти поверховий будинок , командир розпорядився діяти за новою тактикою : група 8ми людей розділяється на 3 групи , 2 снайпера засідають на високій точці і прикривають інші групи по 3 людей , що заходять корабель з двох сторін .
Корабель був достатньо великий , що в нього було два входу і цим ми і вирішили скористатись .
Створивши шум з обох сторін ми можемо легше стримувати їх всередині і їм важче буде ховатися , крім того психологічний фактор того , що їх обійшли з двох сторін , складало враження наче нас більше .
коли ми зайняли зручну позицію біля дверей , а снайпери підійшли щоб прикривати прохід , ми почали штурм водночас , щоб не дати ворогові реагувати і не дати сховатися , розстрілюючи з обох сторін .
Все пройшло добре , тактичних хід виправдав себе , і ми зустрілись в центрі корабля біля єдиного входу який вів на командний центр .
Ми очікували побачити там командира - сектоїда , і взяти його в полон .
Лише пару днів тому , у нас успішно пройшов усі тести капсула для утримання прибульців .
Ми можемо дізнатися багато цінного від командира , що не знають їх рядові солдати .
Ми стояли усі біля дверей і вели зворотній відлік : 3 - 2 - 1 - штрум .
Потрібно діяти швидко , щоб не дати і найменшого шансу сфокусуватися на нас , розділитися по всій кімнаті і вести прикривающий вогонь , але як тільки перший з нас забіг в всередину , зупинився прямо в проході і закляк і це було не здивування чи шок , він просто зупинився наче так і хотів .
Його лице було спокійне і він выпрямившись дивився прямо , потім різко розвернувся і вистрілив в наступного що прямував за ним .
Третій повалив його на підлогу , і вибив з рук зброю .
Сержан позаду мене почав кричати , кинувши гвинтівку та побіг з ножем вперед .
Всередині стояв дивний туман , який не давав розгледіти що нічого далі 2 ох метрів .
Складалося враження що гравітація в цій кімнаті була сильніша ніж зовні , але це лише було наше незвичне сприйняття того явища що нас усіх тиснув неймовірної псі-сили новий прибулець , як ми його потім назвемо Небесний .
Високий , худощавий та закутаний у накидку як монах який рідко показує своє обличчя .
Ми помітили дві пари рук коли він їх піднімав , але можливо він має три пари .
Я помітив , що мені легше протидіяти цій силі ніж моїм товаришам .
І часу було не багато , до нас уже приближался мутони які бачили нашу безпорадність і хотіли якомога швидше розірвати нас на шматки .
Залишалось лише зібрати всю свою силу і піднятися на балкон , щоб з зручної позиції знищити нашу головну перешкоду - Небесного .
Я відчував як сили покидають мене , але це був єдиний спосіб , який мені вдалося виконати успішно , проте коли я знаходився там , мене ранили пару плазмових вистрелів .
Ми так і не змогли взяти його живим , але мені вдалося врятувати більшість бійців - це були єдині думки в голові , коли я лежав і втрачав свідомість від втрати крові .
