Петрівка
або “ Петровская Аѕбука ”
Вступ
У попередній статті , ми розробили українську абетку , без впливу російського гражданського шрифту , тим самим зберігши деякі втрачені особливості кириличного письма , як от діакритику .
Але при розробці , ми лише трохи зачепили тему гражданського шрифту : що воно взагалі таке ?
Звідкіля воно взялося ?
Чому стаття його називає “ гражданским ” , на російський лад , а не “ громадянським ” ?
На ці , та решту питань , ми постараємося відповісти в цій статті , де ми опишемо розвиток російської абетки світу рутенівки ( петрівки ) , та пояснимо як нею писати .
Роусьскъ ѩꙁꙑкъ або “ Коротке роз’яснення історії російської мови ” .
Про історію та природу російської мови писалося багатого чого , як цікавого та пізнавального так і відвертої брехні , Тому перш ніж розповідати про те , як петрівка розвивалася , необхідно розповісти , про те , за яких обставин вона виникла .
Російська мова є представником так званої “ східнослов’янської мовної групи ” - найпоширенішої групи слов’янських мов , що складається з російської , української , білоруської , та русинської мов ( хоча остання також може вважатися діалектом української ) .
Усі ці мови утворилися від одного джерела , який узагальнено зветься , давньоруською чи старосхіднослов’янською мовою , хоча що саме складає її та чи доцільно її так називати , вчені час від часу сперечаються .
Через далеку відстань поширення мови , а також історичних подій , на кшталт падіння Київської Русі , давньоруська мова розділилася на багато лектів з яких утворилися кілька великих мов : староновгородська , що зі втратою Новгородом державності стала частиною “ північноросійських діалектів ” , руська , також відома як “ староукраїнська ” , “ старобілоруська ” чи “ литовська ” утворилася на землях Русі , захоплених Великим Князівством Литовським та Річчю Посполитою та русьска , яку сьогодні кличуть “ староросійською ” , що утворилася на землях Русі захоплених Великим Князівством Московським .
Між цими мовами існувало достатньо відмінностей , аби сприймати їх за окремі мови , та й достатньо схожого , аби розуміти , що колись вони мали спільне коріння .
Якщо не зупинятися на фонетичних особливостях ( акання чи екання , наявність другої палаталізації , тощо ) переважною відмінністю між мовами складали словесні запозичення та дотримання церковнослов’янських норм .
Тоді як “ руська мова ” вважалася мовою простого люду , через що місцева церковнослов’янська мова з часом ставала до неї подібною , “ русьска молва ” зберігала певне розділення між тим , як спілкувалися різні верстви населення , що призвело як до збереження певних елементів книжної мови , що в решті відпали ( “ тебѣ , себѣ ” замість “ тобѣ , собѣ ” ) так й до значного запозичення слів з мов , що тоді вважалися міжнародними , починаючи з польської ( быдло , клянчить , разруха ) , яка мала тісний зв’язок з русьскою наукою та політикою впродовж XVI — XVII віків .
З часом , суперечки між прибічниками “ живої російської ” та “ традиційної російської ” стали чи не визначальним елементом розвитку російської літературної та простої мов , і багато людей ведуть початок цієї суперечки від головного героя нашої статті : Петра Першого .
Народження Петрівки
Сімнадцяте століття було доволі вдалим часом для молодого Московського Царства , починаючи зі закінчення доби Смути , що завершилася сходженням на трон Дому Романових , за яких завершилася колонізація Сибіру .
За Алєксєя Михайловича Тішайшего , другого Романова , відбулося кілька важливих селянсько - козачих повстань проти його влади , кілька великих війн проти Ірану та Польші та роздроблення церкви на старовірів та нововірів , але також кілька важливих військових та політичних реформ , хоча й не всі вони були успішними .
Його син , Фьодор Алексєєвіч Третій , за час свого недовгого правління зумів не лише покласти фундамент для майбутніх петрівських реформ ( особливо військових ) , але й заснувати перший російський вищий навчальний заклад :
Слов’яно - греко - латинську академію , де люди могли навчитися церковнослов’янській , грецькій , латині та польській мовам .
Для нас з вами цікаве останнє :
Фьодор був дуже кволою людиною , але відомою своїми “ ліберальними ” поглядами на російський побут , саме за його правління , деякі дворяни почали надихатися європейською культурою та побутом .
Ці “ западніки ” почали голити бороди , одягатися на європейський лад а також вести громадську та просвітницьку діяльність : від відчинення типографій та аптек , то утворення перших театральних груп та постанов суто російською мовою .
Але також вони почали писати російську мову латинкою , спочатку , лише декоративно чи просто використовуючи латинські слова в російському тексті , але все частіше й частіше проєвропейські дворяни чубилися з традиційними , тим самим радикалізуючи одне одного .
І саме за такого настрою , до влади й прийшов Пьотр Алєксєєвіч Перший , або ж Петро Перший .
Російська історійографія часто називає його героєм та чи не засновником російського народу , та справедливості заради , не просто так , адже саме за нього Російська держава не лише почала модернізуватися , але й взагалі утворилася ( з Московії ) !
Але він не був ідеальною людиною , що робила ідеальні реформи , ба , більшість з них ( особливо просвітницькі ) були настільки вороже сприйняті аристократією та духовенством , що вони перестали виконуватися чи не відразу після його смерті ...
Ця ж доля спіткала й гражданську абетку — абетка , створена Петром Першим задля примирення прослов’янського та прозахідного дворянства .
На початку , як й будь-який компроміс , вона не сподобалася нікому : ті , що вважали кирилку найкращою абеткою світу сприйняли її як “ букви одягнені в німецький кожух ” , тоді як ті , що вважали латинку найкращою абеткою в світі вважали , що воно просто змова традиційників та продовжували марити про латинку .
Саме тому , як зміни до абетки почали відбуватися вже за два роки після її введення , а майбутня Академія Наук почне правити її далі .
Але в світі Рутенівки , ми дещо змінимо .
Петро світу Рутенівки не лише буде дивитися на захід , але й дослухається до досвіду власних попередників та можливо навіть молодої рутенівки , зрозуміє важливість Третього Риму та необхідність дотримування форм певних букв , як це було колись ...
