Воно відкрилось .
І маленька дівчинка , значно молодща за хлопчика , полетіла , немов дротик , обхоплюючи своїми руками його шию і невпинно цілуючи його , промовляла до нього як " Дорогий , дорогий братику " .
" Я прийла щоб повернути тебе додому " - сказала дитина , аплодуючи своїми маленькими долонями , і згинаючись від сміху .
" Забрати тебе додому , додому ! "
" Додому , мала Фен ? " - відповів хлопчик .
" Так ! " - сказала дитина , сповнена радості .
" Додому , раз і назавжди .
Додому , навіки і віки .
Батько зараз значно добріший , ніж він був раніше , цей дім немов Рай !
Він говорив так лагідно до мене одного вечора , вкладючи мене спати , що я навіть не побоялася спитати його чи повернешься ти додому , і він сказав Так , ти повинен повернутися , і відправив мене на автобус , щоб привести тебе .
І тобі бути чоловіком ! " - сказала дитина , розпоющивши очі - " і ніколи не повернешся сюди , але спершу , ми будем разом усе Різдво , і матимемо найвеселіший час у всьому світі . "
