Всі , в тому числі і смішний підстрибуючий хлопець , потягнулись до віконечка .
У кожного фельдшер запитував ім'я та по-батькові , літа , місце проживання , чи давно хворіє і таке інше .
З відповідей своєї матері Пашко дізнався , що звати його не Пашком , а Павлом Галактіоновим , що йому сім років , що він неграмотний і хворий від самого Великодня .
Незабаром після запису треба було ненадовго піднятись ; через приймальню пройшов лікар у білому фартуці та підпоясаний рушником .
Проходячи повз підстрибуючого хлопця , він потиснув плечима і сказав співочим тенором :
- Але і дурень !
Що ж , хіба не дурень ?
Я говорив тобі прийти в понеділок , а ти приходиш в п'ятницю .
Як на мене , то хоч зовсім не ходи , але дурню ти такий , нога пропаде !
Хлопець зробив таке жаліслине обличчя , наче збирався просити милостиню , заблимав і сказав :
- Зробіть таку милість , Іване Миколаїчу !
