Ранок був вельми насичений .
Після безсонної ночі в потязі , я закинув речі на нову хату і побіг шукати швабру для прибіральниці , яка мала прийти о десятій .
Дорогою забіг взяв їжи в Dominos , прибіг акурат до прибуття майстра , який замінив замок на вхідній двері .
Поки не прийшла прибиральниця , підключив інет , поміняв віртуальні бакси та повернув частину боргу Пруднікової .
Об одинадцятій я вже підходив до нового офісу на Олімпійській .
Стільки справ вдалося успішно зробити за проміжок з восьмої до одинадцятої !
Дорогою зустрів Ігоря .
З’ясувалося , що він працює в сусідній будівлі і може бачити наш офіс , коли спускається сходами .
Офіс , до речі , в них новий , вони тільки сьогодні в нього переїхали .
Офіс являє собою open-space , кухня відокремлена прозорою стінкою так само , як і переговорні комори .
Столи стоять великі , їх можна регулювати за висотою аж до перетворення в стіл для стояння .
Монітор особисто мені дали величезний , дюймів , може , 29 .
В багатьох стоять кронштейни з двома моніторами .
Крісла дуже зручні .
На кухні годують обідами та вечерями , причому не порційно , як було в Murano , а просто приносять багато їжи і кожен накладає скільки хоче .
Також безкоштовно можна брати багато всяких снеків , -- шоколадки , nuts , печиво смачне , m&mds і таке інше , -- та напої : coca-cola , соки , смузі , боржомі , пиво модняве , сидр та багато всього іншого .
У понеділок я нарешті набрався духу і поговорив з Серьогою стосовно того , що я хочу звільнитися .
Він , звичайно , вже був трошки підготовлений нашею розмовою в Чураско Барі ( див . нижче ) , але він не чекав , що це стане так швидко .
Як мені здається , він засмутився і ходив таким весь тиждень .
Гадаю , я змусив його замислитися , чи вірно він робить , що продовжує працювати в тут вже п’ять років .
Тут мушу розповісти докладніше , чому саме я вирішив звільнятися .
Над цим я думав вже , мабуть , рік ба й навіть і більше -- відтоді , як закінчив училище та стало очевидно , що робота в мене доволі нудна .
Під час прогулянки ми спочатку каталися на машинці ( Це така сучасна форма самокату , як я розумію . По суті , самокат з чотирма колесами ) , а потім пускали кораблі в калюжах .
Відносини з калюжами в нас просто чудові .
Всі перехожі та діти навколо завжди або заздрять , або шоковані , або водночас заздрять та шоковані .
Бо в Улясі є чудові гумові чоботи та ще більш чудовий Комбінезон Reima ( з великої літери , бо час від часу Уляся звертається до нього як до живого ) , а також брезентові рукавички .
В такому одязі міжна бовкатись в калюжах як завгодно , чим Уляся радо користується :)
Нарешті до нас у гості прийшов Вася з Оленою .
Якщо не рахувати Вероніку з Сашею , які пили в нас час , але прийшли забрати стільницю , то це перші наші новосільні гості .
Подарували нам вишиту скатертину з серветками .
Я знаю , що такі продаються в Країні , і то , непевне , недорого , але ж яка вона крутюща !
В принципі , добре посиділі .
Частували їх картоплею , сосиками та смачнущею салаткою з сиром фета .
А ми з Васею щось трохи перебрали : спочатку випили пляшку легкого французького вина ( купив випадково , купившись на маркетинговий хід " тільки всього французьке вино за 49 грн . " ) , а потім ще 0 . 75 пляшку вермуту Шабо .
Якщо врахувати , що за міцністю воно як портвейн , то виходить багато .
В Олени вже великий - превиликий живіт .
Вона каже , що й не знає як доносить його аж до Нового Року .
Ім’я , до речі , ще не вигадали .
Купили дитячий возик та повним ходом роблять ремонт .
А ще Вася відходив курси для молодих татусів :)
Прийшли вони десь о третій , а пішли о дев’ятій .
Уляся пропустила свій денний сон , тож вона поснула трохи недочекавшись відправлення гостей і проспала аж до ранку .
А ми зі Світланкою подивились трошки " Кін-Дза-Дза " та теж поснули .
Забув ще написати , вранці до нас приходили з вентиляційної служби , прочищали вентиляцію , бо щось не тягнуло .
Така мила молода пара , жіночка та чоловік , зовсім не схожі на те , як ми уявляли собі пічників .
Кажуть , що витягнули з вентиляції рулон рубіроїду .
Отаке .
