1 )
Важливим елементом духовного життя християнина є молитва .
Безумовно , що розуміння самого поняття молитви є надзвичайно широким .
У широкому розумінні молитва є єднанням людини з Богом , піднесення душі до Бога , живий зв’язок людини зі своїм Творцем .
У більш вузькому розумінні слово « молитва » використовують для того , щоб означити певну техніку молитви .
2 )
Як говорить Катихизм Католицької Церкви , « Християнська молитва — це зв’язок , який ґрунтується на союзі між Богом та людиною у Христі .
Вона — дія Бога і людини ; вона випливає від Святого Духа і від людини , повністю спрямована до Отця , в єднанні з людською волею Сина Божого , що став людиною » .
З такого глибшого розуміння молитви випливає її велике значення в житті кожної людини .
3 )
Св . Йоан Золотоустий говорить : « Молитва є могутньою зброєю , невичерпним скарбом , невичерпним багатством , джерелом , матір’ю безчисленних дібр » .
Коли людина молиться , вона таким чином визнає Бога володарем свого життя .
Молитва є виявом покори , через яку людина віддає себе небесному Отцеві , як доброму і люблячому батькові .
Молитва є певною купіллю , занурюючись у яку людина очищає свою душу , щоб бути спроможною для виконання волі Божої і слухання його слова .
Тому так важливою умовою молитви є вміння слухати слово Боже , через яке до людини промовляє Бог у тиші її серця .
У Старому Завіті Бог говорить через пророка Єремію : « Слухайте голос мій і чиніть так , як вам заповідаю , і будете моїм народом , я ж буду вашим Богом » ( Єрем . 11 , 4 – 5 ) .
4 )
Одкровення молитви в Старому Завіті вписується в період між падінням і піднесенням людини , між скорботним кликанням Бога до його перших дітей : « Де ти ? [ …
]
Що ти це наробила ? » ( Бут . 3 , 9 – 13 ) — і відповіддю Єдинородного Сина , що приходить у світ ( « Ось іду , щоб учинити волю твою Боже » ) ( Євр . 10 , 5 – 7 ) .
Тому молитва пов’язана з історією людей .
Вона — зв’язок з Богом у подіях історії .
Бог першим закликає людину до себе , людина має лише почути цей заклик .
Ісус Христос говорить , що « справді блаженні ті , що слухають Боже Слово і його зберігають » ( Лк . 11 , 28 ) .
В
5 ) Молитва , як дар Божий , спонукає людину робити вибір , який спрямований на щораз більше зближення до Бога , цей вибір робиться не просто раз і назавжди , людина може осягнути його , коли живе духовним життям , перебуває у молитві , і таким чином дихає подихом Бога .
6 )
Як наголошує Катехизм Католицької Церкви : « У молитві цей крок любові вірного Бога завжди є першим , а крок людини завжди є відповідь » .
Вступ до особистого взаємозв’язку з Отцем або оновлення через прийняття Його Сина , як Спасителя і Господа , отримання сили Його Духа , створює необхідну основу для правдивої християнської молитви .
Молитва у християнському досвіді є певною наукою , що вчить по-справжньому і справжнього життя у Христі того , хто молиться .
7 )
Кожна християнська молитва починається в ім’я Отця і Сина , і Святого Духа .
Це певне занурення у життя Святої Трійці , це відкриття внутрішньої гармонії і любові , яку сприймаємо через віру .
Святе Письмо говорить про віру , як про довір’я людини до Господа .
У молитві християнин повинен постійно усвідомлювати дії Святого Духа .
Сам Святий Дух таємно включається в молитву .
Це і є ключ , що відкриває двері внутрішнього життя .
Без включення Святого Духа в молитву слова є немічними і позбавленими конкретно особистого змісту .
Молитва допомагає зростати духовно через зміцнення нашої віри і збільшення любові .
Молитва носить не лише особистісний характер , але й спільнотний .
8 )
Отож , характеристики християнської молитви є дуже широкими .
Найбільш суттєва риса молитви - єднання людини з Богом .
