Левій відскочив від столу , дико озираючись , і вигукнув :
- Хто це зробив ?
- Не будь ревнивим , - скалячись відповів Пілат і потер руки , - я боюся , що у нього були шанувальники і окрім тебе .
- Хто це зробив ? - пошепки повторив Левій .
Пілат відповів йому :
- Це зробив я .
Левій відкрив рота , дико подивився на прокуратора , а той сказав :
- Цього , звичайно , малувато зробленого , але все ж це зробив я .
- І додав : - Ну , а тепер візмеш що - небудь ?
Левій подумав , почав пом'якшуватися і , врешті - решт , відповів :
- Накажи дати мені шматочок чистого пергаменту .
Пройшла година .
Левія не було в палаці .
Тепер тишу світанку порушував лише тихий шум кроків вартових в саду .
Місяць швидко вицвітав , на іншому краю неба було видно білувату плямку ранкової зірки .
Ліхтарі давно згасли .
На ложі лежав прокуратор .
Підклавши руку під щоку , він спав і дихав беззвучно .
Поряд з ним спав Банга .
