Після того, як я вимив посуд і поставив коней на свіжу траву,  я перейшов вбрід річку і пройшов свій шлях повільно через кедри - зупиняючись по дорозі до вершини, схожої на сідло.
Це був чудовий день.
Ніколи в моєму житті я ще не бачив стільки пташок, так багато стрекоз, коників, і таких крилатих і жалячих чудовиськ в повітрі і полях.
Я дослідив схил, що нагадує сідло, від підніжжя до вершини.
Я знайшов лише абсолютну вцдсутність хоча б одного знаку, що має відношення до закопаних скарбів.
Не було ні гірки з каменів, ні старих слідів пожежі на деревах, і ніяких натяків на три сотні тисяч доларів, як вказувалось в документі старого чоловіка Рандла.
