Беркутівці для руских були потрібні тільки для того, щоб всередині українського суспільства знову закласти лінію розлому: міняти/не міняти.
Як на мене, відповідь непроста - міняти, бо кожен наш в полоні має знати, що його витягнуть. Але всі беркутівці мали б бути давно засуджені реальними вироками.
Бо, не зробивши цього, маємо в майбутньому ймовірність повернення «ні в чому не винних», бо ми ж країна, яка поважає презумпцію невинуватості.
Все буде так як з Портновим і Лукаш, всі звикнуть.
І всі такі лінії розлому закладаються тільки для одного - плодити ненависть в суспільстві і відчуття несправедливості.
А це основні чинники, які ведуть до громадянських воєн - справжніх чи придуманих.
Нас як баранчиків заганяють в  цей дискурс.
А президент, який вважає себе і свою команду прекрасними комунікаторами, попри щирі, сподіваюсь, наміри визволити хлопців з полону, абсолютно провалив комунікацію з суспільством і родичами героїв небесної сотні.
Я певен, що якщо б він проговорив це питання з родинами, то можна було б знайти розуміння і суспільну згоду.
Але все було зроблено по тупому.
Треба тішитись, що полонених звільнять.
Але маємо зробити все, щоб влада зрозуміли де вона провтикала, і що так робити не можна, не виправдовуючи нікого.
І головне не піддаватись паніці і знецінюванню один одного.
Бо це саме те, чого хоче кремль.
Маємо вчитись грати в шахи
PS: забув написати тут про суддів і прокурорів.
Ой, не забув, шо тут писати
