Я досліджував пагорб химерної форми від основи до вершини.
Я знайшов абсолютно нічогісінько, щоб вказувало на закопаний скарб.
Не було ані купки каміння, ні старих подряпин на деревах, ні вказівок на три сотні доларів, як вказувалось у документах старигана Рандла.
Я спустився з пагорбу до прохолоди після полудня.
Несподівано, я опинився на прекрасній зеленій полонині, де маленький потічок біг до річки Аламіто.
І там я побачив, як мені здалося, печерну людину з бородою та довгим волоссям у погоні за гігантським метеликом з діамантовими крилами.
"Мабуть, він божевільний, якому вдалося втекти," подумав я; і почав міркувати над тим, як йому вдалося вижити так далеко від освіти та навчання.
