Беркутівці для руских були потрібні тільки для того, щоб всередині українського суспільства знову закласти лінію розлому: міняти/не міняти.
Як на мене, відповідь непроста - міняти, бо кожен наш в полоні має знати, що його витягнуть. Але всі беркутівці мали б бути давно засуджені реальними вироками. Бо, не зробивши цього, маємо в майбутньому ймовірність повернення «ні в чому не винних», бо ми ж країна, яка поважає презумпцію невинуватості. Все буде так як з Портновим і Лукаш, всі звикнуть. І всі такі лінії розлому закладаються тільки для одного - плодити ненависть в суспільстві і відчуття несправедливості. А це основні чинники, які ведуть до громадянських воєн - справжніх чи придуманих.
Нас як баранчиків заганяють в  цей дискурс. А президент, який вважає себе і свою команду прекрасними комунікаторами, попри щирі, сподіваюсь, наміри визволити хлопців з полону, абсолютно провалив комунікацію з суспільством і родичами героїв небесної сотні. Я певен, що якщо б він проговорив це питання з родинами, то можна було б знайти розуміння і суспільну згоду. Але все було зроблено по тупому.
Треба тішитись, що полонених звільнять. Але маємо зробити все, щоб влада зрозуміли де вона провтикала, і що так робити не можна, не виправдовуючи нікого. І головне не піддаватись паніці і знецінюванню один одного. Бо це саме те, чого хоче кремль.

Маємо вчитись грати в шахи

PS: забув написати тут про суддів і прокурорів. Ой, не забув, шо тут писати
