Я досліджував пагорб химерної форми від основи до вершини. Я знайшов абсолютно нічогісінько, щоб вказувало на закопаний скарб. Не було ані купки каміння, ні старих подряпин на деревах, ні вказівок на три сотні доларів, як вказувалось у документах старигана Рандла.

Я спустився з пагорбу до прохолоди після полудня. Несподівано, я опинився на прекрасній зеленій полонині, де маленький потічок біг до річки Аламіто.

І там я побачив, як мені здалося, печерну людину з бородою та довгим волоссям у погоні за гігантським метеликом з діамантовими крилами.

"Мабуть, він божевільний, якому вдалося втекти," подумав я; і почав міркувати над тим, як йому вдалося вижити так далеко від освіти та навчання.
