Тут адміністратор підстрибнув і закричав так, що Римський здригнувся:
- Згадав! Згадав! В Пушкіно відкрилася нова чебуречна "Ялта"! Все зрозуміло! Поїхав туди, напився і тепер звітам шле телеграми!
 - Ну, це вже занадто, - трясучи щокою, відповів Римський, і в очах його горів по-справжньому дужий гнів, - ну що ж, дорого йому ця прогулянка обійдеться, - тут він раптом спіткнувся і нерішуче добавив:  аде як же так, адже розшук...
 - Це нісенітниця! Його власні жартики, - перебив владний адміністратор і запитав: - А пакунок таки везти?
 - Обов'язково, - відповів Римський.
І знову відчинились двері і ввійшла ця сама..."Вона" - чомусь з сумом подумав Римський. І обидвоє  встали назустріч поштарці.
Цього разу в телеграмі були слова:
" Дякую підтвердження терміново п'ятсот розшук мене завтра вилітаю Москву Лиходєєв".
- Він з глузду з'їхав...- ледь чутно мовив Варенуха.
Римський в свою чергу задзвенів ключем, вийняв з скриньки вогнестійкої каси гроші, відрахував п'ятсот рублів, зателефонував, вручив кур'єру гроші і послав його до телеграфу.
