1816-й був найхолоднішиим роком за всю історію спостережень.
«Рік без літа» стався через виверження вулкану Тамбора на індонезійському острові Сумбава, коли загинуло 70-90 тисяч людей. Масивний викид попелу в атмосферу мав об'єм 150 км³, він викликав вулканічну зиму в північній півкулі, яка відчувалася протягом кількох років.
Почалися аномальні холоди. У Ірландії 142 з 153 «теплих» днів йшов дощ, що викликало неврожай, епідемію висипного тифу і спровокувало масову еміграцію ірландців до США.
У квітні-травні випало надприродно багато дощів та граду. У червні-липні в США щоночі був мороз. У Нью-Йорку випадало до метра снігу.
Навесні 1817 ціни на зерно зросли в десять разів, а серед населення почався голод. Влітку в Квебеку регулярно йшов сніг.
Дехто вважав винуватцем похолодання Бенджаміна Франкліна, винахідника громовідводу. Він начебто порушив природні струми Землі, що призвело до згубних наслідків.
Читайте Вікіпедію, там багато цікавого 🙂
