— Я не лікар . — кажу .
— Чому ти не підеш і не звернешся до лікаря ?
— Босе , — каже він , — лікаря Хоскінса немає в місті , він пішов до хворого , що живе за двадцять миль звідси .
Це єдиний лікар в місті , і містеру Бенксу дуже погано .
Він послав мене , щоб я попросив вас прийти .
— Як людина до людини , - кажу я , — Я поїду й огляну його .
Отже , я поклав пляшку ліків у портфель та пішов угору до маєтку мера , найкращого будинку в селищі , з мансардним дахом та двома срібними псами на газоні .
Цей мер Бенкс увесь сховався у ліжку , що виднілися лише борода і ступні ніг .
Його нутро видавало шум , який міг почути кожен у Сан-Франциско , хто гуляв у парку .
Молодий чоловік стояв біля ліжка , тримаючи стакан із водою .
