Людський інтелект колись і тепер : що не можуть змінити технології
Зміна парадигми людських знань
Однією із невід’ємних характеристик нашого часу є потреба у постійному перегляді і піддаванні сумніву до того непохитних істин і , здавалося , очевидних понять .
Не винятком стала і концепція знання .
Якщо елементарно звернутися до Вікіпедії , то знайдемо там таке трактування знань : форма існування та систематизації результатів пізнавальної діяльності людини .
Як на мене , це визначення є надто загальним , сформульоване таким чином , щоб описувати поняття знання на будь-якій стадії розвитку людства .
Проте різниця між знанням сьогодні і тим , чим воно було в ХХ ст . , приблизно така сама , як між ХХ ст й епохою середньовіччя .
У другій половині 90-х років ХХ століття було підраховано , що доступний людству обсяг інформації подвоюється кожні 5 років .
Нині цей період скоротився до 18 місяців .
Зрозуміло , що такі шалені темпи докорінно змінюють саму парадигму знань .
Традиційно розумною , освіченою вважали особу , яка змогла оволодіти , хоч б у загальних рисах усім знанням , накопиченим людством до того часу .
Її знання у всіх галузях були достатньо глибокими , бо галузей було порівняно мало .
Зрозуміло , що зараз це стало неможливим .
На сьогодення , якщо людина захоче стати експертом хоча б в одній дуже вузькій царині , їй доведеться оволодіти величезним обсягом інформації .
Вона може знати все про термоядерний синтез , але не мати жодного поняття , хто такий Ван Гог .
Як результат , ця людина усе життя буде зациклена на марних спробах знати про все , що стосується її спеціалізації , але так і не зможе цього досягнути , бо нова інформація з’являтиметься надто швидко .
Ця особа буде крутитися у вузькому колі таких самих , як вона , де всі розмови будуть провадитися на одну тему .
Решта світу для неї буде закритою .
Але вихід є .
Людині нема потреби зберігати інформацію у себе в пам’яті , із цією роллю ідеально справляються різноманітні електронні носії , доступ до яких здійснюється так само легко , як до сховищ її власної пам’яті .
У будь-який момент можна зайти в інтернет і прочитати про все , що потрібно знати у цій ситуації .
Сучасна людина повинна володіти лише прикладними навичками обробки інформації , її аналізу та трактування .
Повинна вміти у величезному обсязі інформації знайти саме те , що її цікавить , взагалі мати навики виживання в інформаційному суспільстві .
І , звичайно , володіти найважливішим і найбільш важкоотримуваним — досвідом .
Саме це зараз вважається знаннями .
І саме цього поки що не здатні дати технології .
Комп’ютер збереже текст Шекспірівських сонетів , але не зможе осягнути їхньої краси і поетичності .
Задокументує події , але не знайде зв’язку між ними і не осмислить в контексті світової історії .
Комп’ютер перебирає на себе обов’язки збереження інформації , а людині залишає одне — Д-У-М-А-Т-И .
І додавати власні ідеї та думки до загального потоку інформації .
Технології полегшують людині життя в матеріальному плані , зменшуючи кількість непотрібних дій для того , щоб людина вільно могла користуватися потенціалом свого розуму , не розпорошуючись на дрібниці і буденні справи .
Знання і інформація вже не є близькими за значенням поняттями .
