— Тітко , він помирає ! — мовив хазяїн та сплеснув у долоні .
— Так , так , помирає !
Смерть прийшла до нас у кімнату .
Що нам робити ?
Блідий , збентежений хазяїн , зітхаючи та похитуючи головою , повернувся до себе в спальню .
Тітці моторошно було залишатися у пітьмі , і вона пішла за ним .
Він сів на ліжко та кілька разів повторив :
— Боже мій , що ж робити ?
Тітка ходила коло його ноги , не розуміючи , з чого це в неї такий сум і чому всі такі стурбовані , намагаючись зрозуміти , стежила за кожним його рухом .
Федір Тимофійович , хоч не часто полишав свій матрацик , також пішов до спальні хазяїна та став тертися біля його ніг .
Він струшував головою , так наче хотів витрясти з неї важкі думки , та підозріло заглядав під ліжко .
Хазяїн взяв блюдце , налив у нього води з рукомийника та пішов до гусака .
