— Я не лікар, — скажу я.
— Чому ти не підеш і не звернешся до лікаря?
— Бос, — каже він. Лікар Хокінг пройшов двадцять миль, щоб побачити хвору людину.
Він — єдиний лікар у місті й Мессі Бенк дуже сильно погано.
Він відправив мені сокиру, щоб вгодити, отже, прийдіть.
— Як чоловік чоловікові, — кажу я. – — Я поїду й огляну його.
Отже, я поклав пляшечку ліків до портфеля та пішов вгору до маєтку мера, крайній будинок у селищі, з мансардним дахом та двома срібними псами на газоні.
Цьому меру Бенкс було геть погано, але його вуса та ноги.
Він створював внутрішній шум, який могли почути кожен у Сан-Франциско, хто гуляв у парку.
Молодий чоловік стояв біля ліжка, тримаючи склянку з водою.
