Але Лі і я встановили намет.
Через річку було видно з десяток маленьких гір, густо вкритих кедрами, але жодна із них не мала форми сідла.
Це нам не завадило.
Видимість оманлива.
Форма сідла, як і краса, можливо, існує тільки в очах спостерігача.
Я та онук власника скарбу обшукали цей вкритий кедрами схил із такою прискіпливістю, з якою панянка шукає в себе блоху.
Ми дослідили кожен схил, вершину, окружність, впадину, кут, укіс і заглибину на кожному з них дві милі вгору і вниз попри річку.
Нам це зайняло чотири дні.
Після цього ми запрягли гнідого та саврасого, і повезли залишки кави і бекону сто сорок миль назад до Кончо-Сіті.
