Насправді я не дуже люблю святкувати.
Та винятком є Різдво.
Спочатку ставимо ялинку...
Хоча ні, цілу ялинку вже давно не купуємо, бо багато мороки.
Одного разу повісили на вікно гілочку, іншого — малюнок ялинки, а коли пощастить, то знайдемо в комірці штучну ялинку і поставимо її.
Є щось дуже затишне в обрядах Різдва.
Вдень 6го з мамою готуємо 12 страв, обов'язково кутю, а на Святвечір сідаємо зі сім'єю і балакаємо, розхвалюючи, як усе смачно.
Як була меншою, то ще й колядувала всім-всім родичам по телефону.
Сьомого, на Різдво, виходимо в центр міста, аби попити з людьми вина і погріти руки об пластянку. Якщо грає музика, то і потанцювати.
На відміну від Великодня, Ісус не помирає та воскресає, а народжується.
Якось веселіше.
Наступне Різдво хочу відсвяткувати з татом у селі.
