Джонсі довго лежала, дивлячись на це.
Пізніше вона покликала Сью, яка помішувала курячий бульйон на газовій плиті.
"Я була поганою дівчиною, Сюді, — сказала Джонсі.
— Щось змусило останній листок залишитися там, щоб показати мені, якою лихою я була.
Гріх хотіти померти.
Ти можеш принести мені трохи бульйону зараз із невеликою порцією молока в ньому,  — ні; принеси мені спочатку дзеркало, а потім позбивай біля мене подушки, і я сяду й спостерігатиму, як ти готуєш."
За годину вона сказала:
"Сьюді, я сподіваюся одного дня намалювати Неаполітанську затоку".
Лікар прийшов у другій половині дня, і Сью мала привід вийти в коридор, коли він виходив.
