Джонсі довго лежала, дивлячись на це.
Пізніше вона покликала Сью, яка розмішувала курячий бульйон над газовою плитою.
"Я була поганою дівчиною, Сьюді, — сказала Джонсі.
— Щось змусило останнє листя залишитися там, щоб показати мені, якою лихою я була.
Гріх хотіти померти.
Ти можеш принести мені трохи бульйону зараз із невеликою порцією молока в ньому. Або ні, принеси мені спочатку дзеркало, а потім позбивай біля мене подушки, і я сяду й спостерігатиму, як ти готуєш."
Через годину вона сказала:
"Сьюді, я сподіваюся одного дня намалювати Неаполітанську затоку".
Лікар прийшов у другій половині дня, і Сью мала привід вийти в коридор, коли він пішов.
