ПРО ІМУНІТЕТ НА ПАЛЬЦЯХ
Коли трапляється застуда, усі кажуть, що імунітет знизився.
"Вакцинатори" розказують, що завдяки імунітету виробляється захист від низки хвороб: кору, краснухи, паротиту, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В, гемофільної інфекції, ротавірусної інфекції, туберкульозу, але за умови регулярних повторних щеплень він кудись зникає.
Та інформацією, що таке імунітет і як він працює, мало хто ділиться з населенням, яке не має медичної освіти.
Спробую пояснити, використовуючи якомога менше незрозумілих медичних термінів.
Природа, Бог чи інша сила, яка створювала людину, використала багато будівельних матеріалів, з'єднала і змішала їх у різних співвідношеннях у різних органах і тканинах, наділила одні і ті ж клітини декількома функціями і зробила так, що при цьому різноманітті організм діє як єдине ціле, яке має декілька механізмів для регуляції і виправлення «збоїв» у своїй роботі.
Впевнена, що йтимуть роки і постійно відкриватимуться якісь нові особливості людського організму.
Так от: імунітет — це система організму, яка являє собою поєднання клітин крові, які перебувають у всіх органах, кровоносних і лімфатичних судинах усіх калібрів, а також сполучна тканина, яка також є у кожному органі, бо вона відіграє роль каркасу, на якому він будується.
Серед клітин крові є клітини, які беруть найактивнішу участь у запальному процесі — це лейкоцити.
Вони поділяються на:
— нейтрофіли,
— лімфоцити,
— моноцити,
— еозинофіли,
— базофіли.
Найбільші скупчення клітин крові у печінці, селезінці, легенях, кістковому мозку, лімфатичних вузлах, тимусі (у дітей), нирках, кишківнику (тобто у внутрішніх органах).
Нейтрофіли «спеціалізуються» на боротьбі з бактеріями, лімфоцити — з вірусами та грибками, моноцити підключаються при затяжних запальних процесах і певних специфічних інфекціях, еозинофіли і базофіли — «активісти» алергічних реакцій.
Та цей поділ досить умовний, бо часто на допомогу одній групі приходять лейкоцити інших груп, адже інфекції рідко коли бувають чисто вірусними чи бактеріальними.
Якщо збудник літає у повітрі, він потрапляє на слизову очей і носа, якщо він у воді або продуктах, потрапляє на слизову роті й шлунка.
Одразу реагують макрофаги, які наявні у цих слизових.
Вони «подають» сигнал — і клітини слизової починають виділяти на поверхню захисні білки, які намагаються «зв'язати» збудника, завадити його розмноженню і поширенню вглиб організму.
Якщо це не зупиняє чужинця, тканинні тромбоцити викидають більш щільну білково-вуглеводну сітку з метою зупинити його.
Тут лейкоцити починають поглинати збудника і завдяки ферментам, що синтезують внутрішньоклітинні органели, перетравлювати збудника.
Якщо «захисників» більше, ніж збудника, процес вдається зупинити, якщо сили нерівні, збудник поширюється вглиб — і організм змушений включати у захист усе більше органів і систем.
Для цього::
— прискорюється обмін речовин — виділяється більше енергії для клітин;
— пришвидшується дихання — збільшується кількість кисню, який необхідний для усіх внутрішньоклітинних реакцій;
— прискорюється серцебиття — збільшується швидкість кровотоку — пришвидшується доставка кисню, глюкози, виведення вуглекислого газу, хімічних залишків шляхом утворення поту і сечі, всі ці реакції супроводжуються підвищенням температури.
Саме з цієї причини не варто одразу вживати жарознижуючі препарати, як тільки на термометрі проявляться цифри вище звичної норми.
Усі реакції, що я описала, складають короткий етап запальної реакції, яка розвивається протягом декількох годин.
У залежності від властивостей і кількості збудника, а також сил цілого організму, запальний процес розвивається у часі.
Як правило, вірусна лихоманка за три доби проходить, і починається етап виведення з організму продуктів розмноження і «вбивства» збудників клітинами організму.
У цьому процесі бере активну участь сполучна тканина міжклітинного простору, бо вона, як губка, поглинає збудника, доки триває лихоманка, а після її зниження починається виведення цих залишків через лімфатичні і венозні судини до органів виведення й далі з організму.
При цьому лейкоцити, які успішно перетравили збудника, синтезують білки «пам’яті», які плавають у крові певний час, і саме вони при повторній спробі проникнення в наш організм цих самих збудників зупиняють його.
Одне погано, що захисні білки не залишаються на все життя, а лише на деякий час.
Але тут є виключення: якщо людина хворіла на кір, краснуху, вітряну віспу, паротит, скарлатину — захисні білки залишаються на все життя, забезпечуючи пожиттєвий захист від цих інфекцій (на відміну від щеплень, які дають захист лише на деякий час і через що потрібно з певною регулярністю робити повторні щеплення).
Коли ми говоримо, що наш імунітет знизився, це означає, що абсолютно усі органи й системи нашого організму працюють не так, як запрограмовано природою.
І для нормалізації потрібно створювати належні умови для всього організму.
Ліки не здатні це зробити, а лише здоровий спосіб життя!
Тож:
- дотримуйтесь режиму сну, фізичних навантажень, харчування;
- харчуйтесь індивідуально, повноцінно, різноманітно;
- займайтеся улюбленою справою, яка приносить задоволення;
- зберігайте позитивне ставлення до життя;
- уникайте шкідливого впливу на організм будь-яких факторів, у тому числі медикаментозних, якщо для того немає вагомої підстави.
Бажаю усім бути здоровими й пам'ятати: чи бути здоровими передусіму залежить від нас і свідомого ставлення до власного життя!
Тож робіть свідомий вибір, це набагато важливіше за політичні вибори!
