1. Насправді є демонстрації і за традиційні сімейні цінності, але вони не викликають такий шок тому, що це більшість. А в нас, якщо ти не в більшості, ти неадекват. 2. ЛГБТ не нав'язують свої погляди. Як взагалі можна нав'язати сексуальну орієнтацію? Як можна змусити когось любити? Але їхні методи інколи провокативні, тут нічого не скажеш. 3. Казати, що природа влаштувала так: чол. + жін. — трохи нерозумно, бо нічого в природі немає на 100%. Кому вона дала таких гормонів, таке йому й подобається. І що з того, що ти в меншості, таке трапляється в інших тварин також (не тільки в людей). Кожен має право бути тим, ким він хоче бути. І не боятися цього. Усім любові.
Чому природа створила також безпліддя, як y чоловіків, так і у жінок? Є і такі збої в цій еволюції, але ми ж не засуджуємо цих людей. Є чайлдфрі, для яких діти — це зло. Знову, ми на це спокійно реагуємо, бо не для всіх мати дітей — це пріоритет. Саме тут вони користуються розумом, а не інстинктами. А коли двоє хочуть бути разом, а потім присвятити себе наступному поколінню, — хіба це не природа, еволюція, інстинкти?
А паради якраз на те і спрямовані, щоб люди не сприймали сексуальні меншини пухлиною суспільства. Я просто не уявляю, як я могла б існувати, коли була б у меншості та переживала, чи можна мені брати за руку чи цілувати людину, яка мені симпатизує, бо хтось не так подивиться, чи казатиме мені, що я пухлина і кого мені любити.
Дитина ж повинна бути у щасливій сім'ї, де про неї піклуються, оберігають, розвивають. І немає різниці, хто це їй дасть: два тати, одна мама чи тато й мама. Далеко не всі сім'ї, де є чоловік і жінка, дають дітям турботу чи підтримку. Тому мені дивно, що досі здобувають більший резонанс гей-сім'ї, які всиновлюють, ніж традиційні сім'ї, які відмовляються.
