Але Лі і я встановили намет. Через річку було видно з десяток маленьких гір, густо вкритих кедрами, але жодна із них не мала форми сідла. Це нам не завадило. Видимість оманлива. Форма сідла, як і краса, можливо, існує тільки в очах спостерігача.

Я та онук власника скарбу обшукали цей вкритий кедрами схил із такою прискіпливістю, з якою панянка шукає в себе блоху. Ми дослідили кожен схил, вершину, окружність, впадину, кут, укіс і заглибину на кожному з них дві милі вгору і вниз попри річку. Нам це зайняло чотири дні. Після цього ми запрягли гнідого та саврасого, і повезли залишки кави і бекону сто сорок миль назад до Кончо-Сіті.
