Але Лі та я розклали намет. Через річку було видно з десяток маленьких гір, густо вкритих кедрами, але жодна із них не мала форми сідла. Це нам не завадило. Видимість оманлива. Форма сідла, як і краса, можливо, існує тільки в очах спостерігача.

Я та онук скарбу обшукали цей покритий кедрами схил з такою прискіпливістю, з якою панянка шукає в себе блоху. Ми дослідили кожен схил, вершину, окружність, западину, кут, укіс і заглибину на кожному з них дві милі вгору і вниз уздовж річки. У такій роботі ми провели чотири дні. Після цього ми запрягли гнідого та саврасого і повезли залишки кави і бекону сто сорок миль назад до Кончо-Сіті.
