Насправді я не дуже люблю святкувати. Та винятком є Різдво. Спочатку ставимо ялинку... Хоча ні, цілу ялинку вже давно не купуємо, бо багато мороки. Одного разу повісили на вікно гілочку, іншого — малюнок ялинки, а коли пощастить, то знайдемо в комірці штучну ялинку і поставимо її. Є щось дуже затишне в обрядах Різдва. Вдень 6го з мамою готуємо 12 страв, обов'язково кутю, а на Святвечір сідаємо зі сім'єю і балакаємо, розхвалюючи, як усе смачно. Як була меншою, то ще й колядувала всім-всім родичам по телефону. Сьомого, на Різдво, виходимо в центр міста, аби попити з людьми вина і погріти руки об пластянку. Якщо грає музика, то і потанцювати. На відміну від Великодня, Ісус не помирає та воскресає, а народжується. Якось веселіше. Наступне Різдво хочу відсвяткувати з татом у селі.
