Джонсі довго лежала, дивлячись на це. Пізніше вона покликала Сью, яка помішувала курячий бульйон на газовій плиті.

"Я була поганою дівчиною, Сюді, — сказала Джонсі. — Щось змусило останній листок залишитися там, щоб показати мені, якою лихою я була. Гріх хотіти померти. Ти можеш принести мені трохи бульйону зараз із невеликою порцією молока в ньому,  — ні; принеси мені спочатку дзеркало, а потім позбивай біля мене подушки, і я сяду й спостерігатиму, як ти готуєш."

За годину вона сказала:

"Сьюді, я сподіваюся одного дня намалювати Неаполітанську затоку".

Лікар прийшов у другій половині дня, і Сью мала привід вийти в коридор, коли він виходив.
