Десь за дванадцять ярдів від нас заможний на вигляд мешканець йшов по доріжці, що вигиналась колом біля кущів. Найт раптово дістав револьвер та вистрілив чоловіку в спину. Жертва упала та лежала непорушно.

Великий убивця неквапливо підійшов до нього та витягнув із кишень гроші, годинник, зняв цінну каблучку та відчепив із краватки діамантову шпильку. Потім він повернувся до мене, спокійно посміхаючись, та ми продовжили нашу прогулянку.

За десять кроків ми зустріли поліцейського, що біг до місця, де пролунав постріл. Ейвері Найт зупинив його.

— Я щойно вбив людину, — промовив він серйозно, — та забрав усе його добро.

— Іди, куди йшов, — сердито сказав поліцейський, — або я заарештую тебе! Хочеш побачити своє ім'я у газетах, так? Ніколи не зустрічав диваків, які б з'являлися так швидко після стрілянини. Геть з парку, хутко, поки я не передумав.
