Я досліджував пагорб химерної форми від основи до вершини. Я не знайшов абсолютно нічого, що би свідчило про закопаний скарб. Не було ані купки каміння, ні старих подряпин на деревах, ні вказівок щодо трьох сотень доларів, як зазначалось у документах старигана Рандла.

Я спустився з пагорба до післяполудневої прохолоди. Несподівано я опинився на прекрасній зеленій полонині, де маленький потічок біг до річки Аламіто.

І там я побачив, як мені здалося, печерну людину з бородою та довгим волоссям у погоні за гігантським метеликом із діамантовими крилами.

"Мабуть, він божевільний, якому вдалося втекти," — подумав я; і почав міркувати над тим, як йому вдалося вижити так далеко від освіти та навчання.
