Byte for France або “ Мій досвід ведення блогу у Instagram ”
Останні 3 місяці мого життя видалися аж занадто насиченими на події та емоції , але ось нарешті у мене з’явилося декілька вільних годин та трохи енергії щоб продовжити серію записів щодо мого досвіду блогерства .
Сьогодні розповім про те як і навіщо мене занесло у Instagram .
Якщо цікаво подивитися відразу на результат , то щиро прошу за цим посиланням – https://www.instagram.com/yevhenii_kanivets/
Моє бачення Instagram
Колись давно я прочитав статтю , чи просто коментарій – вже не згадаю .
Але йшлося там про те , що найпопулярнішою соціальною мережею стане платформа на котрій можно буде лише ділитися світлинами та ставити лайки .
Було це за декілька років до появи усім відомого сервісу .
Як же автору вдалося передбачити майбутнє ?
Дуже просто !
Instagram втілює глибинні бажання кожної людини :
емоційне збудження від перегляду гарних фото ( читання – це менш природний процес , ніж споглядання )
нескінченне поглинання ніби - то важливої інформації про інших людей ( користовуч відчуває себе у потоці )
соціальне підтвердження того , що користувач виглядає та поводиться відповідно до тренду
Якщо честно , то всі зазначені моменти мені не дуже близькі , тому до поїздки у Францію у мене в Instagram не було жодного фото .
Але що сталося потім ?
Byte for France
Французькою мовою до Франції я володів не дуже добре .
Треба було якось виправляти ситуацію .
Не знаю як у інших , а у мене в житті траплялось не так багато див .
Знаєте , так щоб прокинувся одного ранку і володієш мовою як місцевий .
Все , що я зараз вмію , давалося мені доволі важко , через щоденну працю протягом багатьох років .
Але як змусити себе займатися французькою кожен день ?
Особливо письмом ?
Мені завжди було цікаво читати статті про життя закордоном .
Але в них , на мій погляд , завжди не вистачало системності .
Тож я вирішив започаткувати проект під назвою Byte For France – Instagram - блог , в якому б я честно та системно ( кожного дня ) ділився враженнями про життя у Франції французькою та російською мовами .
Перші кроки
Свій перший пост я опублікував 3-го лютого 2018 року .
Це було фото валіз , котрі ми зібрали з собою до Франції .
Тоді на мене були підписані лише декілька моїх друзів , але початок будо покладено .
Yevhenii Kanivets's Blog
Мій перший пост
Я відразу ж вирішив , що буду буду писати все як є , щоб не вийшло такого , знаєте , ідеального Instagram , що показує лише приємні моменти .
Я прагнув максимально точно передати свій досвід .
До речі , всі ці ідеальні Instagram зламали психіку далеко не одному підлітку ( та не тільки ) .
Досі не розумію чому люди так бояться бути самими собою і створюють собі ці нудні образи “ успішних людей ” .
Але повернемося до теми .
Спочатку написання постів мені давалося дуже важко , адже я витрачав по декілька годин на їх переклад кожного дня .
На щастя тем для записів було багато , залишалось тільки обирати про що розповісти .
До речі поступово на мене почали підписуватися друзі та знайомі , а згодом і не знайомі люди …
Як це сталося , розповім трохи далі .
Прогрес та мотивація
Якщо щось робити , то щось починає виходити .
Так сталося і цього разу .
Несподівано мені почала допомагати мій викладач французької мови з університету – вона корегувала кожен мій запис .
Помилок було дуже багато , але кожного разу їх було все менше і це не могло не радувати .
Поступово мені дуже сподобалося ділитися цікавою інформацією , що могла стати у нагоді іншим людям .
Мені здається , що я навіть почав жити цікавіше , щоб було про що розповісти .
Ми відвідували багато музеїв , парків , подорожували по іншим містам та країнам .
Я навіть писав про свої співбесіди та роботу , власні думки .
Звідки беруться підписники ?
Instagram створено таким чином , щоб отримати підписників органічним шляхом було максимально важко .
У головній стрічці кожен користувач бачить лише тих на кого вже підписаний .
У пошуку користувач переглядає контент , не звертаючи особливої уваги на його автора .
Таким чином кожен користувач має привести підписників з іншого джерела ( реальних знайомих , наприклад ) або ж придбати рекламу в Instagram , щоб влізти зі своїм контентом у стрічку незнайомців .
Третій спосіб , на котрий витрачають час звичайні користувачі – лайки та підписки на інших користувачів у надії на те , що ті підпишуться у відповідь .
Зазвичай кількість підписок / підписників у таких користувачів майже однакова .
Є ще четвертий спосіб , але він вже для зовсім зневірених людей – придбання підписок та лайків .
Є ( чи принаймні були ) цілі мережі фейкових аккаунтів , що за невелику винагороду підпишуться , пролайкають та навіть прокоментують ваші пости .
Тільки задумайтесь , що люди готові витрачати власні кошти та брехати тисячам інших людей , лиша заради того , щоб виглядати краще у очах тих же самих людей .
Але проблема мабуть не в Instagram , чи не так ?
Розумне чи хитре рішення ?
Як і кожному Instagram - блогеру , мені здавалося , що мій контент має побачити більше людей .
Тому після того як перша хвиля підписників закінчилася ( знайомі та друзі із реального життя ) , я вирішив , що потрібно збільшити охоплення іншим шляхом .
Саморекламу можно було організувати за рахунок лайків іншим користувачам , що доволі просто було автоматизувати за допомогою цього проекту – https://github.com/instabot-py/instabot.py.
Yevhenii Kanivets's Blog
Мій IoT набір , який я пізніше використовував для Instagram
Але ставити лайки рандомним користувачам було не дуже еффективно , тож я написав пошук в ширину і зібрав список підписників моїх підписників , що ймовірно могли про мене чути .
У результаті мій скрипт пропрацював близько 2 місяців запущений на Raspberry Pi вдень та вночі , збільшивши кількість моїх підписніків до 1000 .
Потім мені стало нудно і я перестав займатися цією “ дуже важливою ” справою .
Результати
Я успішно завершив свій проект через 256 днів після його початку .
Рівень моєї французької значно виріс .
Крім того я дізнався та розповів про багато цікавих речей та подій .
Нарешті мені вдалося розібратися з тим що так Instagram і навіщо він потрібен .
Нажаль Instagram перетворився у місце маніфестації свого “ успіху ” та марнування власного часу для більшості користувачів .
Але не думаю , що проблема у самому ресурсі – він просто дав людям те , чого вони хотіли .
Мені дуже подобається освітній контент , що спрямовано на розвиток людини – звіти про івенти , подорожі , книги та фільми , лайфхаки .
Загалом все , що несе у собі цінність для когось окрім самолюбства автора …
