Придворний слуга помітив , що кучер щоденно стояв перед чудовою картиною , тому пошкодував йому це і доповів королю .
Тоді король попросив принести цю картину , і коли він її побачив , а вона подобилась у всьому його померлій дружині , тільки була навіть красивішою , то закохався у неї повік .
Він попросив того кучера перед себе і запитав , кого зображалата та картина .
Кучер відказав , що то була його сестра , а тим часом король вирішив нікого иншого , а тільки її взяти за дружину , та й дав йому карету з кіньми й пишні золоті одіяння і вислав забрати обрану наречену .
Коли Реґінер прибув з посланням , його сестра зраділа , лиш одна Чорна заздрила через те щастя та неймовірно злилась , тому сказала своїй матінці : " Яка користь з Ваших всіх здібностей , якщо Ви мені не можете здобути такого щастя ? " .
" Замовкни " , відказала стара , " я таки хочу тобі помогти " .
І своєю відьомщиною помутила кучеру зір , так , що той став напів незрячим , а Білій заклала вуха , так , що та стала напів глухою .
Опісля вони всі сіли в карету , спершу наречена у своїх пишно - королівських одіяннях , потім мачуха зі своєю донькою , Реґінер сидів спереду , керував .
По тому як вони вже були довший час в дорозі , кучер крикнув : " Сестричко , прикрийся ...
