Марксистська концепція класової боротьби та її межі за умов суспільства глобальних ризиків
Для марксистської філософії однією з безумовно ключових є теза про участь людей , в умовах « суспільного виробництва свого життя » , у незалежних від їхньої волі виробничих відносинах , які відповідають певному ступеню розвитку їх матеріальних виробничих сил .
Відомо , що для Маркса сукупність цих виробничих відносин складає економічну структуру суспільства , реальний базис , на якому « лежить » зокрема політична надбудова , що їй , в свою чергу , відповідають певні форми суспільної свідомості .
На певному ступені свого розвитку матеріальні виробничі сили суспільства починають суперечити наявним виробничим відносинам – які водночас є й відносинами власності , - коли й наступає епоха соціальної революції .
В такому розумінні історії Маркса важливе місце належить класовій боротьбі , сенс якої полягає передусім в тому , що класи , на які неминуче розпадається кожне окреме суспільство , по-різному реагують на згадане постання суперечності між матеріальними виробничими силами та наявними виробничими відносинами .
При цьому , дійсно « ефективно » на постання такої суперечності реагує пролетаріат , що й зумовлює його революційну місію своєрідного її вирішення шляхом здійснення зміни базису .
Така роль пролетаріату в Маркса пояснюється тим , що решта класів ( на відміну від пролетарського , який є « своїм власним продуктом » ) перебувають у залежності від розвитку крупної промисловості , що й зумовлює їх реакційність та консервативність .
Таким чином , для Маркса чи не центральним є погляд багатство та спосіб його розподілу як на ключові проблеми суспільства .
Однак таке розуміння суспільних проблем виявляє свою обмеженість за сучасних умов постання суспільства глобальних ризиків , оскільки ключовим питанням сучасності вже є насамперед ризик та способи його запобігання , мінімізації та контролю .
Якщо ідеалом передусім сучасного Марксу суспільства була рівність , то принципом суспільства ризику є безпека .
В свою чергу , цей принцип зумовлений все дедалі більш гострим постанням проблеми глобальної екологічної кризи .
Відтак , у світлі такої зміни суспільних пріоритетів , новопосталою метою суспільства є прагнення передусім не матеріальної рівності , а солідаризації в зусиллях уникнути найгіршого , тобто винищення життя на Землі .
Цього , звісно , Марксова теорія , значною мірою зосереджена осмисленні можливості подолання матеріальної нерівності людей та пов’язаного з цим відчуження , аж ніяк не враховує .
