Він чекав близько двадцяти хвилин , і тоді високий чоловік в довгому плащі , з коміром натягнутим до вух , поспішив назустріч з протилежної сторони вулиці .
Він пішов прямо до чоловіка , який чекав .
« Це ти , Бобе ? » - спитав він з сумнівом .
« Це ти , Джиме Веллс ? » - закричав чоловік у дверях .
“ Побий мене грім ! » - вигукнув новий прибулець , хапаючи обидві руки іншого чоловіка своїми .
« Це ж Боб , ясно , як день .
Я був впевнений , що знайду тебе , якщо ти досі живий .
Так , так , так , двадцять років - довгий час .
Старі часи пройшли , Бобе ; я б хотів , щоб вони продовжувались , щоб ми могли повечеряти тут ще раз .
Як Захід поставився до тебе , старий ? »
