Відлюдниця знову стиснула свою доньку в обіймах .
- Ходи сюди , я тебе поцілую .
Говориш це так ввічливо .
Коли ми будемо у тій країні , ми взуємо Дитя Ісуса у чобітки .
Ми повинні це зробити для святої Діви .
О Боже !
Який у тебе гарний голос !
Коли ти до мене щойно говорила , це звучало як музика !
Ой , Боже ж мій !
Я знайшла свою дитину !
Хіба ж це не дивовижа ?
Тепер уже точно не від чого не помру , коли вже від такої радости не померла !
А тоді вона почала плескати руками , сміятися та кричати : " Ми будемо щасливі ! "
У цю мить у келії почулося брязкання зброї та стукіт кінських копит , які , здавалося , наближалися від моста біля собору Нотр-Дам до набережної .
Єгиптянка у відчаї кинулася в обійми відлюдниці .
