Сьогодні я гуляв вулицями міста , чекаючи коли друг забере мене .
У мене не було з собою ніякої музики чи книг , так що я просто роздивлявся навколо .
На узбіччі були два голуби .
Один з них піднімав крихти їжі з землі і кидав на проїжджу частину , а інший їх жер .
– Цей птах якийсь притрушений , – подумав я .
– Інший птах зхарчить всю їжу .
Через кілька хвилин інший птах забрався вже далеченько на проїжджу частину .
І ось тоді БАМ ! – автомобіль розчавлює його .
Цей птах не був дурнем .
Він був холоднокровним вбивцею .
Він спеціально заманював іншого птаха на вулицю , щоб убити .
Я був просто в шоці .
Вбивця стояв на узбіччі .
Але найгірше було те , що він дивився на мене .
Час наче зупинився , дув сильний вітер .
Я бачив , як його крила тремтіли на вітру .
Він не рухався .
Він просто дивився на мене .
Немигаючими холодними очима .
Він знав , що я все бачив .
Він знав , що вбивство так просто не спустиш на гальмах .
Я відчув себе трохи ніяково .
Коли мій друг підібрав мене , голуб вже зник .
Але я знав , що він продовжував спостерігати за мною .
Я впевнений , що голуб летів за нами до самого дому .
Тепер він знає , де я живу .
Він просто вичікує , коли я потраплю в його ідеальну пастку .
Він знає .
