— Далі — ще ...
Порозмовляли , поговорили про всяке , і виявляється , що мій синочок з якоюсь панянкою живе , чиєюсь дружиною .
Вона в нього в квартирі замість дружини і господині , чай наливає , гостей приймає і все решта , як повінчана .
Вже третій рік як з цією гадюкою водиться .
Комедія і все .
Три роки живуть , а дітей немає .
— Отже цнотливо живуть ! — захихотів о . Анастасій , трохи кашляючи .
— Є діти , отче диякон , є , але вдома не живуть !
У дитячі притулки відсилають !
Кхе , кхе , кхе ...
( Анастасій закашлявся . )
— Не суньтесь , о . Анастасій , — строго сказав благочинний .
— Микола Матвійович запитує його : яка це у вас панянка за столом суп розливає ? — продовжував диякон , похмуро оглядаючи зігнуте тіло Анастасія .
— А він йому : це , каже , моя дружина .
А той і пита : « Чи давно вінчалися ? »
Петро й відповідає : ми вінчалися в кондитерській Куликова .
