Рюхін , з тягарем із рушників , був зустрінутим Арчібальдом Арчібальдовичем дуже привітно та у той самий час позбавлений від проклятого ганчір'я .
Не будучи Рюхін так виснажений у клініці та на вантажівці , він , напевно , отримав би задоволення , розповідаючи , як все було в лікарні , та прикрашаючи цю розповідь вигаданими подробицями .
Але зараз йому було не до цього , а окрім того , як немало був спостережливим Рюхін , - тепер , після спроби в вантажівці , він вперше гостро вгледівся в обличчя пірата й зрозумів , що той хоч і ставить питання про Бездомного й навіть вигукує " Ай-яй -яй ! " , але , взагалі - то , зовсім байдужий до долі Бездомного та зовсім не жаліє його .
" І молодець !
І правильно ! " - з цинічною , самознищуючою злістю вигадав Рюхін і , обірвавши розповідь про шизофренію , попросив :
- Арчібаль Арчібальдович , горілки б мені ...
Пірат зробив співчуваючу гримасу , шепнув :
