Прокуратор здригнувся , залишив ремінь сандалі , який ніяк не застібався .
- Але ви напевно знаєте , що він убитий ?
На це прокуратор отримав суху відповідь :
- Я , прокуратор , п'ятнадцять років на роботі в Іудеєі .
Я почав службу при Валерії Грате .
Мені не обов'язково бачити мертве тiло для того щоб сказати , що людина убита , і ось я вам доводжу до вiдома , що той , кого іменували Іуда з міста Кириафа , кілька годин тому був зарізаний .
- Пробачте мене , Афранiй , - відповів Пілат , - я ще не прокинувся як слід , тому і сказав так .
Я погано сплю - прокуратор посміхнувся , - і увесь час бачу уві сні місячний промінь .
Так смішно , лишень уявiть .
Нібито я гуляю по цьому променi .
Отже , я хотів би дiзнатись ваші припущення щодо цієї справи .
Де ви збираєтеся його шукати ?
Сідайте , начальник таємної служби .
Афранiй вклонився , підсунув крісло ближче до ліжка і сів , брязнувши мечем .
