Вчора подивився фільм « Східняк » .
Режисер Енді Іва ( тобто Андрій Іванюк ) , котрий пішов на фронт добровольцем , екранізував власний щоденник « Бояться нет смысла » .
Дія відбувається протягом однієї доби .
Увесь цей день досвідчений боєць із позивним Борода , уродженець Донбасу , і західноукраїнський інтелігент із позивним Режисер їздять на старенькій « Ладі » – то в пошуках свого командира , аби віддати йому список необхідних речей і матеріалів , щоб укріпити позицію свого підрозділу , то скупитися в місті , то до знайомої жінки .
Тобто таке прифронтове роуд - муві .
Весь фільм тримає на собі Богдан Бенюк : це справжній його бенефіс !
Одне лише зачепило за вухо .
Його персонаж розмовляє то російською , то українською , та українська в нього надто чиста для простого чолов’яги з Донбасу .
Якби він говорив суржиком , це , як на мене , було б більш правдоподібно .
Інші персонажі , зокрема й Режисер у виконанні Анатолія Максимюка , на фоні яскравого Бенюка виглядають доволі блідо .
А ще незрозуміло , навіщо постановникові знадобилося викаблучуватися з псевдонімом на кшталт англійського .
