Собор чи базар штучного інтелекту ?
Кількість публікацій в галузі штучного інтелекту ( ШІ ) така , що ніхто не встигає пропрацювати всі .
Чи не здається мені , що це якось неправильно ?
Ні , не здається .
Поясню чому .
Почну з того , що це — невідворотній процес у будь-якій галузі .
Час енциклопедистів проходить , настає час все більш і більш вузьких спеціалістів .
Давно немає спеціалістів з “ комп’ютерного зору ” взагалі , а є — з 3D реконструкції , трекінгу , сегментації , тощо .
Тут нічого не вдієш .
Але можна доволі швидко перекваліфікуватися до будь-якого іншого напрямку .
До будь-якого конкретно , але не до всіх разом .
Ідемо далі .
Чи треба пропрацьовувати всі - всі - всі статті ?
Деякі можна поверхнево глянути і відразу ж відфільтрувати як нерелевантні чи низької якості .
З інших ( це 80 % ) достатньо взяти лише висновок .
І лише невеликий обсяг є сенс читати детально і вдумливо .
Через те , що крітерії у різних людей різні — то всі статті так , чи інакше , будуть пропрацьовані — просто не кожним окремо , а всією спільнотою в цілому .
Крім того , серед статей доволі багато “ дублікатів ” .
В кожний момент часу в кожній галузі є певна кількість очевидних покращень , над якими працюють одночасно декілька груп у світі .
Так , є певна “ неефективність ” в цьому , з однієї точки зору .
Але з точки зору інженеру , “ об’єм склянки має коефіцієнт запасу два ” .
Більше “ однакових ” статей покращує вихідну якість в перспективі — замість однієї варіації певної ідеї , у нас буде декілька .
І через деякій час цей ворох статей і методів дистилюється в якусь загальноприйняту практику чи методику .
Не дарма поточну систему наукових публікацій називають Graduate student descent — аспірантський градієнтний спуск .
Кожен окремий крок досить ненадійний , але процес разом дає хороші результати .
Насамкінець , здагаю чудове ессе “ Собор і базар ” .
Воно написано про розробку програмного забезпечення , але чудово переноситься і на науку .
Собор в науці : статті роблятся колом “ науковців ” , проходять пір рев’ю , можливо , декілька разів відправляються на доробку .
В результаті кожна стаття , скоріш за все , дуже вилізана , якісна і виходить раз на пару років .
Базар : статті пишуть не лише науковці , а хто завгодно .
Результат викладається на арХів , а там вже хто голосніше себе розпіарить і в кого більш якісна стаття , визначить час і загальна аудиторія .
Наука в сфері ШІ давно відійшла від чистого “ собору ” і невпинно рухається до моделі базару .
І це добре
