- Якщо Ви , шановний пане , його зневажаєте , то я , убога сирота , не маю як інакше Вам віддячити .
- Я його не зневажаю , - говорив зі зростаючою силою намісник , - але на таку велику честь я прагну заробити довгою і вірною службою й прошу лише про те , аби мене шановна пані воліла прийняти на цю службу .
Князівна , чуючи ці слова , спалахнула , збентежилась , потім раптом зблідла і , піднімаючи руки до обличчя , жалісним голосом відповіла :
- Певно , нещастя Вам може принести така служба .
А намісник перехилився через дверцята коляски і тихо , але чуттєво говорив так :
- Принесе , що Бог дасть , а хоч би й біль теж , то я готовий впасти Вам до ніг і просити про нього .
- Не може такого бути , лицарю , аби Ви , мене лише побачивши , мали настільки велику жагу до тієї служби .
