Лінкоміцин – широко вживаний антибіотик , промисловим продуцентом якого є Streptomyces lincolnensis B48 , що виробляє 2 , 5 г / л лінкоміцину , що приблизно в 30 разів більше , ніж штам дикого типу NRRL 2936 .
Для отримання надпродуцентів антибіотиків традиційно застосовуються підходи ступінчастої селекції мутантів , однак механізми , що лежать в основі надпродукції залишаються не до кінця зрозумілими .
Завдяки порівняльному аналізові геномів у надпродуцента еритроміцину Saccharopolyspora erythraea Рх виявлено численні мутації , що змінюють основні метаболічні шляхи карбону й нітрогену , біосинтез вторинних метаболітів .
У геномі надпродуцента рифаміцину В Amycolatopsis mediterranei HP - 130 знайдено мутації у генах великої субодиниці метилмалоніл - КоА - мутази і аргініл - тРНК - синтетатизи , що спряли підвищеному виходу антибіотика .
Делеція кластера генів біосинтезу вторинних метаболітів і кількох регуляторних генів у Streptomyces albus DSM 41398 сприяла надпродукції саліноміцину .
Ці приклади доводять переваги порівняльної геноміки , що дозволяє швидко і точно з’ясувати ключові механізми надпродукції і застосувати ці знання для покращення промислових штамів .
З отриманих результатів можна зробили висновки , що , по-перше , у мутанта В48 не виявлено жодних мутацій , що зачіпають ферменти основних метаболічних шляхів , мутації сталися у інших генах .
По-друге , культуральна рідина В48 значно світліша від рідини NRRL 2936 , що може свідчити про різний рівень експресії генів меланінового кластера .
По-третє , завдяки BGC18 , що виявляє гомологію з кластером біосинтезу моеноміцину S . ghanaensis , цей штам може бути цінним продуцентом нового моеноміцино - подібного антибіотика .
Отримана інформація про причетність певних мутацій до надсинтезу лінкоміцину може слугувати підґрунтям для покращення промислових штамів - продуцентів антибіотиків .
