А інша людина вірила , що з агресором можна зійтись десь посередині .
Дорвавшись до влади , ця людина віддала накази припинити вогонь і здати позиції .
Почала прямі перемовини із загарбником , нехтуючи думкою Британії та інших колишніх союзників .
І все це попри відверту зневагу від окупантів .
Уважний читач здогадався , що мова йде про Відкуна Квіслінга , очільника Норвегії під час Другої світової , чиє ім'я використовують нині як синонім для зрадника .
Квіслінг , виконуючи нові й нові забаганки агресора , схоже , щиро не розумів , що саме не подобається норвезьким громадянам , адже він все робить на благо Норвегії .
Після війни його було засуджено та розстріляно власними громадянами , але він так і помер наївним дурником , віруючи , що років через 10 всі схаменуться і вважатимуть його другим Святим Олафом
