Але іноземець анітрохи не образився и дуже весело розсміявся .
- Бував , бував і не раз ! - закричав він , сміючись , але не зводячи неусмішливе око з поета , - де я тільки не бував !
Жаль тільки , що я не спромігся запитати в професора , що таке шизофренія .
Так що ви вже самі дізнайтесь це в нього , Іване Миколайовичу !
- Звідки ви знаєте , як мене звати ?
- Змилуйтесь , Іване Миколайовичу , хто ж вас не знає ? - тут іноземець дістав з кишені вчорашній номер " Літературної газети " , й Іван Миколайович побачив на першій ж сторінці своє зображення , а під ним свої власні вірші .
Але вчора ще не радіючий доказ слави та популярності на цей раз нітрохи не порадувало поета .
- Я вибачаюсь , - сказав він , і обличчя його потемніло , - ви не можете почекати хвилинку ?
Я хочу товаришу декілька слів сказати .
- О , із задоволенням ! - викрикнув невідомий , - тут та добре під липами , а я , до речі , нікуди й не поспішаю .
