Заглоба відкрив очі .
- А це що ?
Куди ми приїхали ?
- Не знаю .
- Чекай .
Це козацький зимівник .
- Так , мені теж так здається .
- Напевно тут чабани живуть .
Не дуже мила компанія .
Чого ті собаки так гавкають , ніби їх вовки гризуть !
Видно коней і людей біля будинку .
Немає вибору , треба заїхати щоб не переслідували , якщо оминемо .
Та й подрімати не завадило б .
- Правда .
- Раз , два , три , чотири коні осідлані - чотири людини біля будинку .
Так , це чабани .
Щось вони там жваво обговорюють .
Ей там !
Одразу підійшло чотири козаки .
То справді були чабани з конями , тобто вершники , які влітку охороняли стада в степах .
Пан Заглоба одразу помітив , що тільки у одиного з них була шабля і кістка ; три інших були озброєні палицями з кінськими щелепами , але також знав , що такі вершники можуть бути дикими людьми і часто небезпечними для мандрівників .
