– - Як ви смієте говорити мені це ? –- спитав тихо Абогін , і його лице знову застрибало і на цей раз вже ясно від гніву .
- Ні , як ви , знаючи , що в мене горе , сміли привезти мене сюди вислуховувати пошлості ? - крикнув доктор і знов грюкнув кулаком по столі .
- Хто вам надав право так знущатися над чужим горем ?
- Ви з глузду з'їхали ! - крикнув Абогін .
- Не великодушно !
Я сам глибоко нещасний та ... та ...
- Нещасний , - презирливо посміхнувся доктор .
- Не чіпайте цього слова , воно вас не стосується .
Вар'яти , які не знаходять грошей під вексель , теж називають себе нещасними .
Каплун , якого тисне зайвий жир , також нещасний .
Ниці люди !
- Милостивий государю , ви забуваєтесь ! - звизкнув Абогін .
- За такі слова ... б'ють !
Тямите ?
Абогін поспішно поліз в бокову кишеню , висмикнув звідти гаманця і , діставши два папірці , жбурнув їх на стіл .
