Браво !
Молодець .
Дуже дякую .
Ви не забилися ?
Ні .
Тримайте .
Дякую .
Ця парасолька з готелю .
Був радий допомогти .
Тату , що дарма я так розкричалася ?
Пусте .
Він теж зупинився в готелі .
Ти матимеш шанс йому подякувати .
Що з тобою ?
Нічого .
Там юнак , що впіймав нашу парасолю .
А . Схоже , він тут сам .
Я , мабуть , піду .
Не йдіть .
Я щойно стояла біля струмка
і подумала : загадаю бажання , щоб ви тут з'явилися .
Ви зовсім не змінилися відтоді , як ми бачилися .
Я пам'ятаю вас таким самим .
Ми були такі вдячні вам після землетрусу .
Я все хотіла знайти вас і подякувати .
Що ?
То були ви ?
Мене звати Наомі Сатомі .
Джіро Хорікоші .
Усе гаразд ?
Так .
Знаєш , Кіну знайшла твій дім за два дні до свого весілля .
Вона навіть заплакала з радощів .
Для неї ти був справжнім принцом .
Принцом ?
Так .
Казковим принцом на білому коні .
Парасоля протікає .
Ну і нехай .
Треба розповісти Кіну .
Уявляєш , у неї нещодавно народилися двійнята .
Такі чудові малюки .
Твоя картина промокла .
Справді ?
Нехай такою і лишається .
На пам'ять .
Дивись , дощ майже перестав .
Так .
Це ж треба .
А тут сухо .
Дивися .
Ти бачиш ?
Я вже й забув , що буває веселка .
Як все ж таки добре жити ?
Ходімо .
Тато , мабуть , хвилюється .
А от і він .
Татусю !
Ходімо , Джіро .
Я вас познайомлю .
Доню , ти ж уся промокла .
Пусте .
Тату , цей юнак мене врятував .
Це пан Хорікоші .
Хорікоші .
Сатомі .
Знову вам моя дочка завдала клопоту ?
Тут не зайнято ?
Та ні .
Німецькі сигарети .
Це остання .
Дуже шкода .
Розумію .
У мене був схожий випадок із сигаретами .
Ви бували в Німеччині ?
В Дессау , так ?
Ви , мабуть Шерлок Холмс , так ?
А ви — інженер ?
І ви весь час читаєте журнали .
Про німецькі літаки .
Всі японські інженери їздять в Дессау .
Ваша правда .
— У професора Юнкерса неприємності .
— Які саме ?
Свариться з урядом .
Довго не протягне .
З яким урядом ?
Гітлера ?
Всі нацисти бездушні тварини .
А тут просто пречудово .
Комарів немає .
Спеки немає .
Зелень смачна .
Чудове місце , щоб забути про неприємності .
Пригощайтеся .
Щоправда , це японські .
Дякую .
Чудова ніч .
Томас Манн , " Зачарована гора " ?
Прекрасне місце , щоб забувати .
Напали на Китай і забули .
Насаджали маньчжурських маріонеток і забули .
Вийшли з Ліги Націй і забули .
Весь світ зробити своїм ворогом і забули .
Японія злетить у повітря .
До речі , як і Німеччина .
— Німеччина знову розв'яже війну ?
— Так .
Якщо її не зупинити .
Перепрошую , що примусив чекати .
Річ у тім , що Наоко захворіла .
Її лихоманить .
Боюся вечерю доведеться скасувати .
Звісно .
Я розумію .
Перекажіть їй , щоб одужувала .
Скоро приїде лікар .
Я мушу йти .
" Хто бачив коли - небудь вітер ? "
" Ні я не бачив , ні ти . "
" Та коли це листя тріпоче , він пролітає крізь . "
Нехай же вітер розпростає ці крила …
і принесе їх тобі .
Це ти , Джіро ?
Наоко !
Тримайся !
Чудово впіймав .
Браво !
Як ваша дочка , одужує ?
Дякую .
Їй значно краще .
Вітаю .
Це чарівна гора .
Тут всі одужують .
Може й так .
Коли цей юнак приїхав він був дуже похмурий .
А тепер — радісний .
Закоханий .
Так .
Літня закоханість швидко минає .
Зійдеш з гори й забудеш про гору .
Тільки не я .
Кого ти маєш на увазі ?
Часом не мою дочку ?
Так , це Наоко .
І ми просимо вашого благословення .
Але …
Як же це …
Тату !
Я б хотіла долучитися до цієї розмови .
Яка краса .
Та спершу дещо важливе .
Я хочу тебе попередити .
Про що ?
Два роки тому моя мама померла від туберкульозу .
І у мене знайшли цю хворобу .
Але я кохаю тебе з того дня , як ти врятувала мого капелюха .
А я з того дня , як мені тебе приніс вітер .
Ти станеш моєю дружиною ?
Так .
І повір , я неодмінно вилікуюся .
Ти почекаєш до того часу ?
Звісно .
Я готовий чекати на тебе сто років .
Вітаю .
Він чудовий хлопець .
А ваша дочка просто красуня .
Це літо — хороше літо .
— Джіро , я тут !
— Хонджьо !
— Коли повернувся ?
— Позавчора .
А тут така спека !
Ну от , поглянь .
Красень .
Чудово .
Модель експериментальна .
Тож вигадую , що бажаю .
Звісно , доки не полетить хвалити зарано .
Ні , цей полетить .
Здійнявся вітер .
Хонджьо ти японський Ахілес .
Ти наздогнав та перегнав черепаху .
Мої літаки дитячі іграшки .
Хочеш підкину ідею ?
Я у своєму проекті впровадити ще не встиг .
Для фюзеляжів краще використовувати болти з пласкими голівками
Це знизить опір повітря .
Клапани для пального краще забезпечити кришками на петлях це спростить обслуговування .
Можна обійтись навіть без гвинтів пружини буде достатньо .
Джіро , блискуча ідея .
І проста , як Колумбове яйце .
Забирай .
Дякую , але зараз не можу .
Але креслення візьму .
Коли ти реалізуєш це у своїх проектах тоді і я скористаюсь .
Я тебе зрозумів .
Тож не гай часу .
Я чекаю .
Джіро !
Ти тут ?
Це пан Курокава .
— Джіро ! — Я !
За мною .
Бувай .
Дякую .
Заходь у гості .
Сідай за кермо .
— Тебе розшукує військова поліція .
— Хто ?
Відділ боротьби з інакодумцями .
Шукають мене ?
Я сказав їм , що ти у відрядженні .
Вдають , що поїхали .
Нас не обдуриш .
Сьогодні залишаєшся тут .
Роботу тобі принесуть .
Але за що ?
Навіщо я їм потрібен ?
У мене вже кількох друзів туди забрали .
І жоден гадки не мав " за що " .
Заходьте .
Перепрошую .
Привіт .
Ось ваші речі .
Більше нічого не треба ?
— Ходіть та забирайтесь .
— Джіро , тобі посилка !
Тестовий зразок фланця .
Яка краса !
Нам би такий рік тому .
Що скажеш , Джіро ?
Цього разу плашка вийде серйозніша .
Не якесь там каченя , а ціла качка .
І вона нестиме золоті яйця ?
Пане Курокава , що скажете ?
Що тут скажеш ?
Легка зараза .
Дюралюміній шикарний матеріал .
А тепер всі до роботи .
— Хвоста наче немає .
— Обійшлося .
Джіро , тобі краще зникнути на кілька днів .
Потім я знайду спосіб тебе прикрити .
Сховайся у мене вдома .
Я не проти та спершу маю заїхати додому .
Я чекаю листа .
Не можна , щоб його побачили .
В жодному разі .
Поліція прочитає все твоє листування .
Але це лист від моєї нареченої .
Це варварство .
Таке не повинно відбуватися у сучасній країні .
То ти заручений ?
— Наш Джіро теж людина .
— Мої вітання .
Думає , що Японія сучасна країна !
Нічого смішного .
А нам і не смішно .
Поліція вже риється у твоєму домі .
Нехай читають твої любовні листи скільки завгодно .
У твоїх руках створення нового літака для нашої армії .
Не хвилюйся , компанія тебе захистить .
Доки ти будеш їй потрібен , звісно .
Тож працюй , не відволікайся .
Я невимовно сумую за тобою .
Пан Касторп поїхав так раптово .
Чому вони його шукають ?
Я молюся , щоб він спокійно повернувся на батьківщину .
Пане Джіро , вас до телефону .
Іду .
— Це тут .
— Дякую .
— Алло ?
— Джіро , це я .
Тобі надійшла телеграма .
Що ?
Консьєрж з твого будинку занепокоївся та приніс її мені .
Таке , надійшла два дні тому .
Зачитай її , будь ласка .
Можна ?
Так .
" Наоко … кровотеча в легенях … "
" Приїдь , як щойно зможеш .
Сатомі . "
Алло , ти слухаєш ?
Так .
Дякую за дзвінок .
Стривай !
Все гаразд ?
Як найшвидше дістатися Токіо ?
Дістатися Токіо ?
Так .
Мені треба туди якнайшвидше .
Секунду .
Якщо опівдні сядете на автобус устигнете на експрес о першій .
Я відішлю когось на станцію затримати автобус .
Джія !
Це ти !
Пробач , що так пізно .
Заразишся .
Ти така гарна .
Я кохаю тебе .
Джіро ?
Зайшов через сад ?
Заходьте .
Тату дивись , Джіро приїхав до мене .
Але він має одразу ж повертатися .
— Наступного разу обіцяю зайти через парадний вхід .
— Але через сад веселіше .
Добре , як скажеш .
Бережи себе , коханий .
Ти теж .
До побачення .
Я проведу .
Останній потяг ?
То поквапся .
Усе так серйозно ?
Як шкода , що я не можу бути поряд .
Ти повинен працювати .
Це найкраще , що може зробити чоловік .
Іди .
Він поїхав .
Ти плачеш ?
Тату , я хочу поїхати в санаторій , як мені радив лікар .
Але як ти будеш сама в такому сумному місці ?
Я хочу одужати .
Я хочу жити разом з Джіро .
Гаразд .
Устиг і добре .
Рада директорів чекає на тебе .
Що скажеш ?
Зроблю все що зможу .
Далі клієнти : моряки з морфлоту .
Я докладу усіх зусиль .
— Ти їх навіть не слухав .
— Справді .
І від цієї ідеї довелося відмовитись .
— Допізна засиділися .
— Так , Джіро проводить семінар .
Ми спробуємо впровадити новітні технічні розробки .
— Погляньте .
— Висувне шасі !
Для швидкості у 270 вузлів без цього не обійтись .
270 вузлів ?
П'ятсот кілометрів на годину !
Але моряки забажали лише 220 .
Така швидкість застаріє вже завтра .
Навантаження 120 кілограмів на квадратний метр .
Щоб зменшити опір повітря треба впроваджувати новітні розробки з механізації крила .
Як передкрилки так і розрізні закрилки .
Так !
Чом би й ні ?
Коли починаємо ?
Однак , машину це зробить важчою .
Без кулеметів було б іще прийнятно , а так …
Тому я й відклав ці ідеї до наступного проекту .
Прекрасно .
Просто блискуче .
До чого він хилить ?
Наші двигуни не справляються .
Отже , завдання : розробити легкий та міцний фюзеляж .
І прибрати з поверхні усе зайве , щоб зменшити опір повітря .
Це буде цілометалева конструкція без жодної дерев'яної деталі , що не має аналогів у світі .
Можна спитати ?
Пане Хіраяма , прошу .
Це інженер з відділу виробництва , пан Хірояма .
Дуже приємно .
Він розповість про нові закрилки для фюзеляжу .
Я вважаю , що можливо збирати фюзеляжі потрібної міцності за допомогою металевих заклепок .
Про що це він ?
Про опір повітря .
Заклепки вже застосовують в усьому світі .
Збиратимемо фюзеляжі повністю на заклепках .
— Запитання !
— У мене теж є питання !
Маю сказати , це дуже цікаво .
Так надихаюче .
Пані Сатомі , вам лист .
Так , дякую .
Пане , дзвінок .
— Нехай передзвонять пізніше .
— Але це терміново .
Алло ?
Вибач , що не дзвонив .
Так .
Так .
Джіро !
Милий !
Слава Богу .
Тепер усе добре .
Що б я робив , якби не знайшов тебе ?
Як ти ?
Іти можеш ?
Ходімо .
Я хотіла лише побачити тебе і назад .
Не їдь .
Житимемо тут .
— Яка красуня .
— Мене звуть Наоко .
— То он ви яка , Наоко .
— Джіро , це ти ?
У нас до вас велике прохання .
Любий , хіба ти не згоден ?
Кімнат вистарчить усім …
але щоб неодружений чоловік та жінка жили разом — такого я допустити не можу .
Ми негайно одружимось .
Пане Курокава , пані Курокава будьте нашими свідками .
Просто зараз ?!
Вночі ?!
Любий , але ж це так романтично .
Наоко так хоробро втекла із санаторію .
Тато вже благословив нас .
В санаторії я теж попередила .
Не відмовте .
Думай любий .
А нам треба підготуватися .
Наоко , ходімо .
Не хвилюйся .
Він у мене все життя такий .
Якщо вона справді тобі дорога ти маєш негайно повернути її в гори і бути поряд з нею .
Але тоді доведеться відмовитися від літаків .
Я не зможу .
Зараз в тобі говорить не кохання , а егоїзм .
У нас із нею немає часу .
Ми прийняли рішення .
Он воно як .
Гаразд .
Все буде по справжньому .
Ідуть !
Ідуть !
Вони тут .
Слухай !
Ця юна , прекрасна , діва покинула все і прийшла сюди з-за гір , щоб зустріти свого коханого .
Чую тебе !
Цей чоловік не має нічого .
Та якщо він любий тобі …
Він … коротко кажучи — хай заходить .
Нехай же наші закохані привітають одне одного .
Ти така гарна .
Пані Курокава , дякую .
Немає таких слів , щоб висловити всю вдячність за тепло , яке ви нам подарували .
Ми ніколи не забудемо вашої доброти .
Дівчинко , ми щасливі , що ти зустріла такого чоловіка як Джіро .
Ти згоден ?
Так - так .
Здоров'я молодим .
Вітаю !
Дуже втомилася ?
Мені здається , що все це уві сні .
І кімната обертається .
Не хвилюйся .
І спробуй заснути .
Іди до мене .
Але ти …
Іди .
І що я бачу ?
Брат як завжди спізнюється !
Зовсім забув , що ти маєш прийти .
Зрадник .
Вітаю тебе .
Ти стала лікарем .
А я брата з одруженням .
Найщиріші вітання .
Я приїхала подякувати сім'ї Курокава за все , що вони зробили для нас .
Ну і як вони ?
Нарешті заснули .
— Ти бачила Наоко ?
— Так .
Брате , Наоко тепер зовсім сама .
Що ти збираєшся робити ?
Не кидай її !
її хвороба значно гірша ніж ти сподіваєшся .
Хоч я й стажист , але навіть я це бачу .
Поглянь на її обличчя .
Чи ти не помічаєш як вона його фарбує перед зустріччю з тобою ?
Я її так люблю .
Вона така хороша .
Невже нічого не можна вдіяти ?
Гадаєш , немає сенсу повертати її в санаторій ?
Немає .
Ми зараз живемо від секунди до секунди .
Кожна з яких безцінна .
Добраніч .
Дякую , чи приїхала .
А от і я .
— З поверненням .
— Спи .
— Навіщо ти встала ?
— Сьогодні приходила Кайо .
Ми одразу так подружилися .
Я впевнена , що в неї попереду прекрасне майбутнє .
Наступного разу вона пообіцяла прийти до мене вже як лікар .
А ще твоя мама зшила для мене сорочку та халат .
Поглянь .
Красиві й такі теплі .
Не надто яскраво ?
Ні , добре .
Треба дещо обміркувати .
Кісточку макрелі ?
Запам'ятала .
Якщо постаратися , можна зробити ще легше .
Присунься до мене ближче .
Дай руку .
Я дуже люблю дивитися на тебе коли ти працюєш .
Якби влаштували конкурс на володіння логарифмічною лінійкою однією рукою я б переміг .
Виходить , що кожна кісточка майже на 20 грамів легша .
Справді ?
Це ж чудово .
На тридцятьох ми виграємо пів кіло .
Прекрасно .
Пів кіло це більше ніж порція на двох .
Це ж кістки .
Було б м'ясо — з'їв би й кілограм .
Ось тобі .
А тепер засинай .
— Ти не підеш ?
— Ні , не піду .
Палити хочу .
Можна я вийду ?
Ні .
Пали тут .
— Так не можна .
— Можна .
Хонджьо , привіт !
Я подивлюся ?
— Звісно .
Як твій бомбардувальник ?
— Здаю .
Та це ж авангард якийсь .
Ну ти даєш .
Це твої славнозвісні заклепки ?
Доволі шершаво .
Я ще не закінчив конструкцію .
Так , ти молодець .
Відключився від німців , а я все ще з ними воюю .
І все це кісточки макрелі ?
Оце так .
Джіро , дозволь я теж впроваджу заклепки і кришки для паливних баків ?
Звісно .
Переробити ?
Так , мені веліли переробити лише фюзеляж .
А крила лишити як є .
Але ж там паливні баки ?
Так , кілька пострілів і літак вибухає .
І я поки що не розумію , як його можна захистити від цього .
Японці раніше навіть не намагалися створити нормальний бомбардувальник .
Зараз треба зробити так , щоб з усіма кулеметами він скидав бомби й пролітав три тисячі кілометрів .
І з ким же ми будемо воювати ?
З Китаєм , СРСР , Англією , Голландією , Америкою .
Тоді нам кінець .
Ми не зброярі .
Ми просто хочемо робити гарні літаки .
Так .
Бувай .
Відіспися нарешті .
Так .
І ти теж .
Я додому .
На все добре .
Так .
Ти вже прийшов .
Я все зробив .
Подивимося як він літає .
Ти молодець .
Вітаю тебе .
Бики потягли його на аеродром .
Я , мабуть , застрягну там на кілька днів .
Ти так втомився .
Є трохи .
Він неодмінно полетить .
Так , звісно .
Без тебе я б нічого не зміг .
Я кохаю тебе , Джіро .
Наоко …
Скоро повернуся .
Щасти тобі .
Ти щось хотіла ?
Пані Курокаво , сьогодні мені значно краще .
Я хочу трохи прогулятися .
Іди .
Але не надовго .
Дякую .
Вибачте , у нас в кімнаті такий безлад .
Я повернуся — приберу .
Гаразд .
Іти погуляй .
До речі , сьогодні прийде Кайо .
Ти рада ?
Дуже .
Ну , я піду .
Заходьте , прошу вас .
Що це ?
Пані Курокава , вона залишила листи !
Цей мені .
Вона поїхала назад у гори .
Я повинна її повернути .
Ні !
Стій , не треба !
Нам не можна втручатися .
Нехай вона сяде в свій поїзд .
Вона знає , що робить .
Щоб Джіро запам'ятав її такою .
Чудово !
Я ніби знову закордоном .
Швидкість ?
Кажіть скільки !
Вибачте , ми перераховуємо !
Скільки , кажіть !
— 240 вузлів .
— Двісті сорок !
— Неймовірно !
— Оце літак .
Гей , Джіро .
Джіро !
Прекрасна машина .
Дякую .
А , прийшов хлопчику з Японії .
Сеньйор Капроні …
Це поле , де ми вперше зустрілися , так ?
Так , поле наших мрій .
Схоже на пекло .
Трохи є , але не зовсім .
І що ж ти зробив за ці десять років ?
Ти прожив їх із користю ?
Я старався як міг .
І тому випустив свою країну з рук ?
Дивися .
Ось він — твій Зеро .
Як краса !
Ти добре попрацював .
Але жоден не повернувся .
Коли є куди летіли не треба повертатися .
Літак це прекрасна мрія , що чекає коли її проковтне небо …
І тут на тебе дехто чекав .
Наока …
Так , вона чекала на тебе весь цей час .
Коханий , живи .
Живи …
От і заспокоїлась .
Неначе прекрасний вітер .
Дякую .
Та годі , годі .
Тобі час іти .
Та час від часу заходь у гості у мене є хороше вино .
Присвячується : Джіро Хорікоші та Тацуо Хорі
Ролі озвучували : Хідеакі Анно та Міорі Такімото
Музика до заголовної теми : Юмі Арай та Джьо Хісайші
Субтитри набрано з озвучки , яка була в кінотеатрах у 2013 році .
Виконавчий продюсер : Коджі Хошіно
Продюсер : Тошіо Судзукі
Автор сценарію та режисер : Міядзакі Хаяо
Кінець
